Словник української мови в 11 томах

друкуватися

ДРУКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Уміщувати свої твори в пресі; публікуватися.

Якесь московське «Книгоиздательство писателей» звернулося до мене з пропозицією друкуватись у них (Коцюб., III, 1956, 457);

В центральній пресі почав друкуватись з 1923 року — в журналі «Червоний шлях» (Донч., VI, 1957, 582).

2. Пас. до друкува́ти.

Виборчі бюлетені друкуються за формою, встановленою центральною виборчою комісією (Полож. про вибори.., 1946, 11);

Цей альманах друкується у нас в Чернігові і складається з праць українських і галицьких авторів (Коцюб., III, 1956, 208).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. друкуватися — друкува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. друкуватися — [друкуватиес'а] -уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. друкуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Уміщувати свої твори в пресі; публікуватися. 2》 Пас. до друкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. друкуватися — ВИДАВА́ТИСЯ (з'являтися друком), ДРУКУВА́ТИСЯ, ВИХО́ДИТИ, ПУБЛІКУВА́ТИСЯ. — Док.: ви́йти. Засилаю до Вас запросини до "Рідного Краю", що має видаватися в Полтаві (Панас Мирний); В Києві вийшла повість Левицького "Не той став"...  Словник синонімів української мови
  5. друкуватися — Друкуватися, -куюся, -єшся гл. Печататься. Друкується тепер усе, що можна було знайти і надрукувати. Передмова до Кобзаря Шевченкового вид. Кожанчикова, стр. 1.  Словник української мови Грінченка