дряпнути
ДРЯПНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Однокр. до дря́пати¹ 1, 4.
Обстрижений пудель.. дряпнув її лапою по руці, домагаючись їсти (Коцюб., II, 1955, 387);
Ковтнув [Василь] слину, яка боляче дряпнула в горлі (Чендей, Вітер.., 1958, 164);
*Образно. Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля (Фр., IV, 1950, 83).
ДРЯПНУ́ТИ² див. дра́пати.
Словник української мови (СУМ-11)