1. Словник української мови в 11 томах

дряпнути

ДРЯПНУ́ТИ¹, ну́, не́ш, док., перех. і без додатка. Однокр. до дря́пати¹ 1, 4.

Обстрижений пудель.. дряпнув її лапою по руці, домагаючись їсти (Коцюб., II, 1955, 387);

Ковтнув [Василь] слину, яка боляче дряпнула в горлі (Чендей, Вітер.., 1958, 164);

*Образно. Дряпнула Бурка по серці така фальшивість приятеля (Фр., IV, 1950, 83).

ДРЯПНУ́ТИ² див. дра́пати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дряпнути — дряпну́ти 1 дієслово доконаного виду шкрябнути дряпну́ти 2 дієслово доконаного виду утекти Орфографічний словник української мови
  2. дряпнути — I -ну, -неш, док., перех. і без додатка. Однокр. до дряпати I 1), 4). II див. драпати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дряпнути — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
  4. дряпнути — Дряпну́ти, -пну́, -пне́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дряпнути — Дряпнути, -ну, -неш гл. Царапнуть. Словник української мови Грінченка