дріб

ДРІБ, дро́бу, ч.

1. збірн. Дрібні свинцеві кульки, які вживаються для стрільби з мисливської рушниці.

— А дріб чи кулі я сам роблю. Ого, я майстер на це! — похвастався дід (Донч., II, 1956, 58);

Крім їжі, Мечелар захопив з собою плащ, дробовик, ковдру, мідний чайник, набив кишені порохом і дробом (Чаб., Балкан. весна, 1960, 145);

*У порівн. Важке зерно, мов дріб, бризкає з колоса під замашним ударом ціпа (Ю. Янов., II, 1958, 319).

2. перен., збірн. Часто повторювані, короткі, переривчасті звуки, що виникають від ударів по чому-небудь, при стрільбі.

Почав наспівувати [червоноармієць], а ложкою вибивати об казанок у такт пісні дріб (Панч, Гарні хлопці, 1959, 161);

Десь далеко на морі прокотився короткий дріб кулемета (Донч., II, 1956, 369).

3. мат. Число, що складається з частин одиниці.

Одна частина або сукупність кількох однакових частин одиниці називається дробом (Арифм., 1956, 82);

— Я робив помилку в діленні дробу, — сказав Кузь (Багмут, Щасл. день.., 1951, 133).

4. збірн., діал. Свійська птиця.

Не менше старанно оглянув [Густав] стайні, хліви і кучі, порахував та посписував худобу, коні, телята, свині і дріб (Фр., III, 1950, 78);

Коли її чоловік уходив до хати.. та напоминав [нагадував], щоб зганяти з поля худобу, дріб і все інше рухливе,.. вона вибігала прожогом перед хату (Коб., III, 1956, 467).

5. збірн., діал. Малі діти; дрібні тварини.

— Лишив я вас самих у хаті, дріб такий, без кришки хліба (Фр., І, 1955, 286).

Значення в інших словниках

1. дріб — Дріб: — домашня птиця [9;18;III] — дрібна домашня птиця [VII] — дрібнота, дрібне птаство, пташенята [39]  Словник з творів Івана Франка
2. дріб — дріб 1 іменник чоловічого роду дрібні свинцеві кульки; часто повторювані, короткі, переривчасті звуки, що виникають від ударів по чому-небудь, при стрільбі; свійська птиця; малі діти; дрібні тварини — діал. збірн. дріб 2 іменник чоловічого роду число, що складається з частин одиниці  Орфографічний словник української мови
3. дріб — Дріб, збірн. Свійські птахи (птаство — кури, гуси, качки, індики). Нарешті немалу вагу мають і господарскі вистави, на яких всі господарі виставляють свою худобу, дріб, господарскі продукти, садовину, городнину, зерно і усе...  Українська літературна мова на Буковині
4. дріб — (мисливський) шріт; П. малі діти, малеча, дробина, дрібні птахи <�худоба>; Р. дрібнота, дріб'язок; МАТ. неціле число; (кулемета) дріботіння.  Словник синонімів Караванського
5. дріб — дробу, ч. 1》 збірн. Дрібні свинцеві кульки, що вживаються для стрільби з мисливської рушниці. 2》 перен., збірн. Часто повторювані, короткі, переривчасті звуки, що виникають від ударів по чому-небудь, під час стрільби. 3》 мат.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. дріб — 1. Прийом гри на балалайці, швидке чергування ударів спеціально складеними пальцями по струнах (скорочено — Др.).2. Прийом гри на малому барабані, який в нотопису позначається як тремоло або трель (див. Додаток VII).  Словник-довідник музичних термінів
7. дріб — дріб 1. свійська птиця (ст) 2. м'ясо свійської птиці (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. дріб — Число, що складається з однієї чи багатьох однакових частин одиниці; виражається формулою: (a/b), a:b, де a носить назву чисельника, b — знаменника, а риска між ними — дробової риски; д. неправильний — д., чисельник якого більший від знаменника;...  Універсальний словник-енциклопедія
9. дріб — вибива́ти (би́ти) дрижаки́ (дріб). Дуже тремтіти від холоду, нервового напруження і т. ін. Його щелепи зрадницьки вибивають дріб (З. Тулуб); — Не бийте дрижаків, бо в Петрівку замерзнете,— хоче якось втішити її вчитель (М. Стельмах); // перен.  Фразеологічний словник української мови
10. дріб — I. ДІ́ТИ (маленькі дівчатка й хлопчики), МАЛЕ́ЧА, ДІТВОРА́ розм., ДІТЛАХИ́ розм., ДІТЛАШНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ТА розм., ДРІБНО́ТА розм., ДРІ́Б'ЯЗОК розм., ДРОБИНА́ розм., МІЛКОТА́ розм., ДІТИ́СЬКА розм., МА́ЛЕЧ діал., БАХУРНЯ́ діал., ДРІБ діал.  Словник синонімів української мови
11. дріб — Дріб, дро́бу, -бові; дро́би, -бів (ч. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. дріб — Дріб, дробу м. 1) = дрібок. Чуб. V. 1158. 2) Дробь ружейная. Аф. 394.3) = дробина. 4) Недойныя овцы. Шух. I. 190.  Словник української мови Грінченка