дрібнесенько

ДРІБНЕ́СЕНЬКО, розм. Присл. до дрібне́сенький.

Дрібнесенько русу косу заплела [Катря] (Вовчок, І, І965, 93);

Гетьман дрібнесенько сміється, відвертаючи обличчя (Ле, Наливайко, 1957, 79).

Значення в інших словниках

1. дрібнесенько — дрібне́сенько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. дрібнесенько — розм. Присл. до дрібнесенький.  Великий тлумачний словник сучасної мови