дрібнесенький

ДРІБНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже дрібний (у 1, 3 знач.).

Тамара черкає і рве аркушики на дрібнесенькі шматки (Хижняк, Тамара, 1959, 92);

[Коновалиха:] Скрізь попід хатами сидять молодиці з своїми чоловіками, побіля їх діточки, та такі дрібнесенькі, щебечуть, як пташечки (Кроп., І, 1958, 148);

За лебедем на поверхні озера лишається довгий.. слід з дрібнесеньких брижів (Смолич, II, 1958, 11).

Значення в інших словниках

1. дрібнесенький — дрібне́сенький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. дрібнесенький — -а, -е, розм. Дуже дрібний (у 1, 3 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрібнесенький — Дрібне́сенький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)