дрібнесенький
ДРІБНЕ́СЕНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже дрібний (у 1, 3 знач.).
Тамара черкає і рве аркушики на дрібнесенькі шматки (Хижняк, Тамара, 1959, 92);
[Коновалиха:] Скрізь попід хатами сидять молодиці з своїми чоловіками, побіля їх діточки, та такі дрібнесенькі, щебечуть, як пташечки (Кроп., І, 1958, 148);
За лебедем на поверхні озера лишається довгий.. слід з дрібнесеньких брижів (Смолич, II, 1958, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дрібнесенький — дрібне́сенький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- дрібнесенький — -а, -е, розм. Дуже дрібний (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дрібнесенький — Дрібне́сенький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)