дрібничковий
ДРІБНИЧКО́ВИЙ, а, е, рідко. Який не має істотного значення, незначний.
Іноді величезне горе, що спадає на голову, менше вражає, як дрібничкова неприємність (Досв., Вибр., 1959, 276).
Словник української мови (СУМ-11)ДРІБНИЧКО́ВИЙ, а, е, рідко. Який не має істотного значення, незначний.
Іноді величезне горе, що спадає на голову, менше вражає, як дрібничкова неприємність (Досв., Вибр., 1959, 276).
Словник української мови (СУМ-11)