дрібнісінький

ДРІБНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже дрібний, найдрібніший.

Од вікон до самої печі простяглися ніби огняні стовпи, виткані з сонця та дрібного пороху, котрий ворушивсь в ясному промінні, неначе дрібнісінька мошка (Н.-Лев., II, 1956, 292);

Здавалося, що треба ще трохи пересидіти і перетерпіти мороз, щоб, нарешті, прийшло сподіване чудо і зробилось тепло, і встали б веселкою над фонтаном дрібнісінькі бризки (Ю. Янов., І, 1958, 362).

Значення в інших словниках

1. дрібнісінький — дрібні́сінький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. дрібнісінький — -а, -е, розм. Дуже дрібний, найдрібніший.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрібнісінький — Дрібні́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дрібнісінький — Дрібнісінький, -а, -е Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр.  Словник української мови Грінченка