дрібчастий

ДРІБЧА́СТИЙ, а, е.

1. Який складається з маленьких однорідних частинок (про листя).

Роставиця.. ховається між двома зеленими вербовими стінами, високими, дрібчастими та пухкими (Н.-Лев., IV, 1956, 191).

2. Який складається з частинок, більших від звичайних; крупнозернистий.

Тут шосе раптом скінчилося, і пружна гума коліс шорстко зашелестіла по добре второваній дорозі з дрібчастого, як зерно завбільшки, піску (Смолич, І, 1958, 43).

3. Який складається з частих, послідовно повторюваних елементів.

Дрібчасті перебої скрипки та басолі літали понад людьми і виривалися з клуні вкупі з промінням осіннього пообіднього сонця (Л. Укр., III, 1952, 670);

Почувсь дрібчастий гул копит, На міст ступали перші коні (Фомін, Вибр., 1958, 201).

Значення в інших словниках

1. дрібчастий — дрібча́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дрібчастий — -а, -е. 1》 Який складається з маленьких однорідних частинок (про листя). 2》 Який складається з частинок, більших від звичайних; зернистий. 3》 Який складається з частих, послідовно повторюваних елементів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрібчастий — ЗЕРНИ́СТИЙ (який складається із зерен, крупинок або дрібних часточок якоїсь речовини), ДРІБЧА́СТИЙ, КРУПНИ́СТИЙ, КРУПЧА́СТИЙ, КРУПКУВА́ТИЙ рідше, КРУПКИ́Й рідше. По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Гуцало); Крупнистий сніг порошив об шибки (І. Ле).  Словник синонімів української мови