дрібцювати

ДРІБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., розм. Робити маленькі, дрібні кроки, швидко перебираючи ногами.

Рухливий чоловічок в тій хвилі найшовся коло велета, дрібцюючи довкола нього (Фр., V, 1951, 308);

Вона.. смішно дрібцювала на тонісіньких каблучках, аж дивно було, як вона їх ще не зламала (Збан., Мор. чайка, 1959, 79).

Значення в інших словниках

1. дрібцювати — дрібцюва́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. дрібцювати — -юю, -юєш, недок., розм. Робити маленькі, дрібні кроки, швидко перебираючи ногами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дрібцювати — див. іти; танцювати; топтати  Словник синонімів Вусика
4. дрібцювати — ДРІБОТІ́ТИ (ДРІБОТА́ТИ) розм. (іти, ходити дрібними, частими кроками), ТЮ́ПАТИ розм., ТЮПА́ЧИТИ (ТЮПА́ШИТИ) розм., ДРІБЦЮВА́ТИ розм., ДРІБУШИ́ТИ розм., ЧЕБЕРЯ́ТИ розм., КОПОТІ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. дрібцювати — Дрібцювати, -цюю, -єш гл. Дѣлать мелкія па, частить танцуя. Який там він прудкий? Дробцює й ноги вкупі, і тілько гупотить, товче мов просо в ступі. О. 1861. ѴІІІ. 50.  Словник української мови Грінченка