Словник української мови в 11 томах

дрімливиці

ДРІМЛИ́ВИЦІ, виць, мн., нар.-поет. Те саме, що дрімо́та.

— Чи є у вас крикливиці?.. — Ні, нема.., а є сонливиці та дрімливиці (Мирний, V, 1955, 347).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дрімливиці — дрімли́виці множинний іменник  Орфографічний словник української мови
  2. дрімливиці — -виць, дрімниці, -ниць, мн., фольк. Те саме, що дрімота.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрімливиці — див. лінощі; сон  Словник синонімів Вусика
  4. дрімливиці — ДРІМО́ТА (напівсонний стан), НАПІВСО́Н, ПІВСО́Н, НАПІВ'Я́ВА, ДРІ́МКИ розм., фольк., ДРІМЛИ́ВИЦІ фольк., ДРЕ́МА заст.; ЗАБУТТЯ́ (неповний, нездоровий сон). Він очі заплющує і поринає В дрімоту, в півсон (Л.  Словник синонімів української мови
  5. дрімливиці — Дрімли́виці, -виць, -вицям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дрімливиці — Дрімливиці, -виць ж. мн. Расположеніе къ дремотѣ, дремота. На мого сина дрімливиці, сонливиці і сплячки. Чуб. І. 112.  Словник української мови Грінченка