дрімливість

ДРІМЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до дрімли́вий.

Сам лектор, правду сказати, не дрімає, а на доярок колискову дрімливість наганяє (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 48);

Заграва освітлювала верхів’я дерев, корпуси келій, тихі в нічній дрімливості сади (Шиян, Гроза.., 1956, 521).

Значення в інших словниках

1. дрімливість — дрімли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. дрімливість — -вості, ж. Абстр. ім. до дрімливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови