дрімотно

ДРІМО́ТНО. Присл. до дрімо́тний.

Заплющивши сонні очі, він дрімотно слухав чудову ранкову мелодію (Ле, Вибр., 1939. 81);

Ніжно й дрімотно кують коники в траві (Кучер, Прощай.., 1957, 94);

Дрімотно дзюрчав фонтан, спадаючи у водоймище потрійною цівкою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 217).

Значення в інших словниках

1. дрімотно — дрімо́тно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. дрімотно — Присл. до дрімотний.  Великий тлумачний словник сучасної мови