1. Словник української мови в 11 томах

дрімотно

ДРІМО́ТНО. Присл. до дрімо́тний.

Заплющивши сонні очі, він дрімотно слухав чудову ранкову мелодію (Ле, Вибр., 1939. 81);

Ніжно й дрімотно кують коники в траві (Кучер, Прощай.., 1957, 94);

Дрімотно дзюрчав фонтан, спадаючи у водоймище потрійною цівкою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрімотно — дрімо́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дрімотно — Присл. до дрімотний. Великий тлумачний словник сучасної мови