дріопітек

ДРІОПІТЕ́К, а, чол. Рід викопних людиноподібних мавп, що існували протягом неогенового періоду в Південній Європі, Північній Африці і Південній Азії.

Людина і сучасні вищі мавпи колись мали спільного предка. Таким предком були вищі людиноподібні мавпи кінця третинного періоду, відомі під назвою дріопітеків (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 10).

Значення в інших словниках

1. дріопітек — дріопіте́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дріопітек — -а, ч. Рід викопних людиноподібних мавп, що існували протягом неогенового періоду в Південній Європі, Північній Африці та Південній Азії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дріопітек — ДРІОПІТЕ́К, а, ч., палеонт. Рід викопних людиноподібних мавп. Дріопітеки жили в ранню міоценову епоху і вже у ті далекі від нас часи не були єдиними представниками цього типу високорозвинених тварин (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. дріопітек — дріопіте́к [від грец. δρυς (δρυός) – дерево і ...пітек) – підродина викопних людиноподібних мавп. Існували протягом неогенового періоду кайнозойської ери (див. кайнозой).  Словник іншомовних слів Мельничука