дублювати

ДУБЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех.

1. Робити те саме вдруге; виконувати паралельно з ким-небудь подібну або однакову роботу.

— Створюється новий [підпільний] райком, який дублює нас, про склад його не варто всім знати (Ю. Янов., IV, 1959, 193);

Сам Милославський сів до апарата дублювати наказ телефоном (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 324);

// Повторювати, копіювати що-небудь.

2. театр. Виконувати яку-небудь роль замість основного актора.

3. кін. Замінювати текстову частину звукового фільму перекладом на іншу мову.

Значення в інших словниках

1. дублювати — дублюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. дублювати — Копіювати, повторювати; (артиста) заступати; (фільм) перекладати.  Словник синонімів Караванського
3. дублювати — -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Робити те саме вдруге; виконувати паралельно з ким-небудь подібну або однакову роботу. || Повторювати, копіювати що-небудь. 2》 театр. Виконувати яку-небудь роль замість основного актора. 3》 кін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дублювати — Двоїти, подвоїти, здвоювати, здвоїти, поздвоювати, надвоювати, надвоїти, понадвоювати  Словник чужослів Павло Штепа
5. дублювати — Дублюва́ти, -блю́ю, -блю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)