дублювати
ДУБЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех.
1. Робити те саме вдруге; виконувати паралельно з ким-небудь подібну або однакову роботу.
— Створюється новий [підпільний] райком, який дублює нас, про склад його не варто всім знати (Ю. Янов., IV, 1959, 193);
Сам Милославський сів до апарата дублювати наказ телефоном (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 324);
// Повторювати, копіювати що-небудь.
2. театр. Виконувати яку-небудь роль замість основного актора.
3. кін. Замінювати текстову частину звукового фільму перекладом на іншу мову.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дублювати — дублюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дублювати — Копіювати, повторювати; (артиста) заступати; (фільм) перекладати. Словник синонімів Караванського
- дублювати — -юю, -юєш, недок., перех. 1》 Робити те саме вдруге; виконувати паралельно з ким-небудь подібну або однакову роботу. || Повторювати, копіювати що-небудь. 2》 театр. Виконувати яку-небудь роль замість основного актора. 3》 кін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дублювати — Двоїти, подвоїти, здвоювати, здвоїти, поздвоювати, надвоювати, надвоїти, понадвоювати Словник чужослів Павло Штепа
- дублювати — Дублюва́ти, -блю́ю, -блю́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)