дублювання
ДУБЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дублюва́ти.
Щоб уникнути дублювання тем, він запропонував утворити спеціальну координаційну комісію (Рад. літ-во, 5, 1958, 153);
Призначення Зав’ялова на дублювання ролі Івана Грозного.. занепокоїло Василя Васильовича (Дмит., Наречена, 1959, 129).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дублювання — дублюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- дублювання — -я, с. Дія за знач. дублювати. Дублювання даних — копіювання даних таким чином, що фізична форма результату ідентична формі оригіналу, включаючи тип носія. Великий тлумачний словник сучасної мови