дублювання

дублюва́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дублювання — -я, с. Дія за знач. дублювати. Дублювання даних — копіювання даних таким чином, що фізична форма результату ідентична формі оригіналу, включаючи тип носія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дублювання — ДУБЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дублюва́ти. Щоб уникнути дублювання тем, він запропонував утворити спеціальну координаційну комісію (Рад. літ-во, 5, 1958, 153); Призначення Зав’ялова на дублювання ролі Івана Грозного.. занепокоїло Василя Васильовича (Дмит., Наречена, 1959, 129). Словник української мови в 11 томах