1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дублювання

дублюва́ння

-я, с.

Дія за знач. дублювати.

Дублювання даних — копіювання даних таким чином, що фізична форма результату ідентична формі оригіналу, включаючи тип носія.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дублювання — дублюва́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дублювання — ДУБЛЮВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. дублюва́ти. Щоб уникнути дублювання тем, він запропонував утворити спеціальну координаційну комісію (Рад. літ-во, 5, 1958, 153); Призначення Зав’ялова на дублювання ролі Івана Грозного.. занепокоїло Василя Васильовича (Дмит., Наречена, 1959, 129). Словник української мови в 11 томах