дувал

ДУВА́Л, у, чол. Глиняна огорожа (перев. у Середній Азії).

Незабаром попереду вирізьбився високий дувал, а за ним чорніла будівля (Олекса Десняк, Десну.., 1949, 521);

За глухим високим дувалом чулись неясні вигуки і клацання зброї (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 89).

Значення в інших словниках

1. дувал — -у, ч. Глиняна огорожа (перев. у Середній Азії).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. дувал — ДУВА́Л, у, ч. Глиняний паркан або стіна навколо будинку чи поселення (перев. у Середній Азії), який повністю приховує внутрішній двір житла від вулиці. Міцна брама..  Словник української мови у 20 томах