Словник української мови в 11 томах

дуженько

ДУЖЕ́НЬКО, присл., розм. Те саме, що ду́же.

З тії пригоди Мені було таки дуженько смутно (Сам., II, 1958, 9).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. дуженько — дуже́нько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. дуженько — Присл. до дуженький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дуженько — ДУ́ЖЕ (великою мірою), НЕМА́ЛО, ЗНА́ЧНО, ЧИМА́ЛО, ВЕ́ЛЬМИ, ІСТО́ТНО, СУТТЄ́ВО, ДО́СИТЬ, НАДЗВИЧА́ЙНО підсил., НЕЗВИЧА́ЙНО підсил., ВКРАЙ (УКРА́Й) підсил., БЕЗМЕ́ЖНО підсил., НЕСКІНЧЕ́ННО підсил., БЕЗМІ́РНО підсил.  Словник синонімів української мови
  4. дуженько — Дуженько нар. ум. отъ дуже. Довольно сильно.  Словник української мови Грінченка