Словник української мови в 11 томах

думець

ДУ́МЕЦЬ, мця, ч., іст. Член державної або міської думи.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. думець — ду́мець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. думець — -мця, ч., іст. Член державної або міської думи.  Великий тлумачний словник сучасної мови