думець

ДУ́МЕЦЬ, мця, ч., іст. Член державної або міської думи.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. думець — ду́мець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. думець — -мця, ч., іст. Член державної або міської думи. Великий тлумачний словник сучасної мови