думаючий

ДУ́МАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до ду́мати 1.

Наш думаючий мозок, що ж він інше, як не зв’язок тих же атомів? (Фр., II, 1950, 339);

Художній смак думаючих, діючих, працюючих людей вводить глибину думки, рівень узагальнень життєвих явищ в критерій художності (Талант.., 1958, 41).