дуриця

ДУРИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дурман.

*У порівн. Голова крутиться, немов від дуриці (Фр., VIII, 1952, 327).

Значення в інших словниках

1. дуриця — Дури́ця: Ду́риця: — дурман, вид блекоти [1] — отруйна рослина (блекота) [14;V] — отруйний бур'ян, дурман [2] — отруйний бур'ян [XIII] — рослина дурман, вид блекоти [X]  Словник з творів Івана Франка
2. дуриця — дури́ця іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
3. дуриця — -і, ж., діал. Блекота, дурман.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. дуриця — ДУРМА́Н (отруйна трав'яниста рослина), ДУР-ЗІ́ЛЛЯ фольк., ДУРИ́ЦЯ діал., ДУРІ́ЙКА діал., НІМИ́ЦЯ діал. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман, усякі реп'яхи, куряча сліпота (Г. Квітка-Основ'яненко); Промчав вихор..  Словник синонімів української мови