дурноголовий

ДУРНОГОЛО́ВИЙ, а, е, розм. Те саме, що дурни́й 1.

— Через якогось дурноголового розбишаку і я маю голодним сидіти? — блимнув очима [Терентій] на запечалене округле обличчя дружини (Стельмах, Хліб.., 1959, 115);

Ольга, зціпивши зуби, тамувала гнів. Що їй до цих дурноголових паненят? (Кач., II, 1958, 32).

Значення в інших словниках

1. дурноголовий — дурноголо́вий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. дурноголовий — -а, -е, розм. Те саме, що дурний 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дурноголовий — див. дурний  Словник синонімів Вусика
4. дурноголовий — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. дурноголовий — Дурноголовий, -а, -е = дурноверхий.  Словник української мови Грінченка