духи

ДУХИ́, і́в, мн. Спиртовий розчин запашних речовин, що вживається як парфюмерний засіб.

Він швидко поголив геолога і сприснув хорошими, тонкими духами (Донч., III, 1956, 247).

Значення в інших словниках

1. духи — духи́ множинний іменник парфуми  Орфографічний словник української мови
2. духи — Пахощі, див. парфюм  Словник чужослів Павло Штепа
3. духи — У віруваннях доісторичних і давніх народів та в спіритизмі нематеріальні істоти (звільнені з тіл душі, д. природи), що активно діють на земну дійсність.  Універсальний словник-енциклопедія
4. духи — ПАРФУ́МИ (спиртовий розчин запашних речовин), ДУХИ́, ПА́ХОЩІ. Від нього завжди.. пахло тонкими парфумами (Д. Бедзик); — Переодягся я, поголився, набризкався всякими дорогими духами (Григорій Тютюнник); (Лизя:) У неї пахощі французькі й гітара... (М. Куліш).  Словник синонімів української мови