духобори

ДУХОБО́РИ, ів, мн. (одн. духобо́р, а, ч.; духобо́рка, и, ж.). Християнська секта, що заперечує обрядність та догми православної церкви (виникла в Росії у другій половині XVIII ст.).

В Канаді живе близько 20 тис. духоборів, які 1898 р., рятуючись від переслідувань царського уряду за релігійні переконання, переселились сюди з Росії (Рад. літ-во, 5, 1958, 18).

Значення в інших словниках

1. духобори — -ів, мн. (одн. духобор, -а, ч.; духоборка, -и, ж.). Християнська секта, що заперечує обрядність та догми православної церкви (виникла в Росії у другій половині 18 ст.).  Великий тлумачний словник сучасної мови