духобори

духобо́ри

-ів, мн. (одн. духобор, -а, ч.; духоборка, -и, ж.).

Християнська секта, що заперечує обрядність та догми православної церкви (виникла в Росії у другій половині 18 ст.).

Значення в інших словниках

1. духобори — ДУХОБО́РИ, ів, мн. (одн. духобо́р, а, ч.; духобо́рка, и, ж.). Християнська секта, що заперечує обрядність та догми православної церкви (виникла в Росії у другій половині XVIII ст.). В Канаді живе близько 20 тис. духоборів, які 1898...  Словник української мови в 11 томах