Великий тлумачний словник сучасної мови

духмяніти

духмяні́ти

-іє, недок.

Виділяти сильний, приємний запах; пахнути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. духмяніти — духмяні́ти дієслово недоконаного виду виділяти сильний приємний запах  Орфографічний словник української мови
  2. духмяніти — див. пахнути  Словник синонімів Вусика
  3. духмяніти — ПА́ХНУТИ (видавати запах перев. приємний), ПАХТІ́ТИ розм., ПАХКОТІ́ТИ підсил. розм., ДУШІ́ТИ розм.; ДУХМЯНІ́ТИ, ПАШІ́ТИ розм. (дуже сильний); ВІ́ЯТИ (обдавати запахом); ПОВІВА́ТИ (злегка або час від часу обдавати запахом).  Словник синонімів української мови
  4. духмяніти — ДУХМЯНІ́ТИ, і́є, недок. Виділяти сильний, приємний запах; пахнути. В саду духмяніють нескошені трави (Забашта, Вибр., 1958, 151); Духмяніє земля пахощами осені (Рибак, Помилка.., 1956, 12).  Словник української мови в 11 томах