духмяніти

ДУХМЯНІ́ТИ, і́є, недок. Виділяти сильний, приємний запах; пахнути.

В саду духмяніють нескошені трави (Забашта, Вибр., 1958, 151);

Духмяніє земля пахощами осені (Рибак, Помилка.., 1956, 12).

Значення в інших словниках

1. духмяніти — духмяні́ти дієслово недоконаного виду виділяти сильний приємний запах  Орфографічний словник української мови
2. духмяніти — -іє, недок. Виділяти сильний, приємний запах; пахнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. духмяніти — див. пахнути  Словник синонімів Вусика
4. духмяніти — ПА́ХНУТИ (видавати запах перев. приємний), ПАХТІ́ТИ розм., ПАХКОТІ́ТИ підсил. розм., ДУШІ́ТИ розм.; ДУХМЯНІ́ТИ, ПАШІ́ТИ розм. (дуже сильний); ВІ́ЯТИ (обдавати запахом); ПОВІВА́ТИ (злегка або час від часу обдавати запахом).  Словник синонімів української мови