духмяніти
ДУХМЯНІ́ТИ, і́є, недок. Виділяти сильний, приємний запах; пахнути.
В саду духмяніють нескошені трави (Забашта, Вибр., 1958, 151);
Духмяніє земля пахощами осені (Рибак, Помилка.., 1956, 12).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- духмяніти — духмяні́ти дієслово недоконаного виду виділяти сильний приємний запах Орфографічний словник української мови
- духмяніти — -іє, недок. Виділяти сильний, приємний запах; пахнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- духмяніти — див. пахнути Словник синонімів Вусика
- духмяніти — ПА́ХНУТИ (видавати запах перев. приємний), ПАХТІ́ТИ розм., ПАХКОТІ́ТИ підсил. розм., ДУШІ́ТИ розм.; ДУХМЯНІ́ТИ, ПАШІ́ТИ розм. (дуже сильний); ВІ́ЯТИ (обдавати запахом); ПОВІВА́ТИ (злегка або час від часу обдавати запахом). Словник синонімів української мови