1. Словник української мови в 11 томах

духмяність

ДУХМЯ́НІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до духмя́ний.

А молоде лискуче листя березових кіс весняною духмяністю своєю будило в душах такий свіжий подих молодості! (Вол., Місячне срібло, 1961, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. духмяність — духмя́ність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. духмяність — -ності, ж. Абстр. ім. до духмяний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. духмяність — див. запах Словник синонімів Вусика