духмяність

ДУХМЯ́НІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до духмя́ний.

А молоде лискуче листя березових кіс весняною духмяністю своєю будило в душах такий свіжий подих молодості! (Вол., Місячне срібло, 1961, 172).

Значення в інших словниках

1. духмяність — духмя́ність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. духмяність — -ності, ж. Абстр. ім. до духмяний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. духмяність — див. запах  Словник синонімів Вусика