духмяно

ДУХМЯ́НО. Присл. до духмя́ний.

Ліс духмяно пахтів прив’ялою травою (Коз., Сальвія, 1959, 38);

В косовицю і молоко духмяно віє лісовою ягодою (Стельмах, Хліб.., 1959, 455).

Значення в інших словниках

1. духмяно — духмя́но прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. духмяно — Присл. до духмяний.  Великий тлумачний словник сучасної мови