духовка
ДУХО́ВКА, и, ж. Залізний ящик, перев. вставлений у плиту, в якому готують їжу нагрітим повітрям.
Іван широко пішов на кухню, узяв з духовки теплий чай (Соб-ко, Звич. життя, 1957, 92);
На бляшаних дверцятах духовки сохли онучі гостя (Руд., Остання шабля, 1959, 42)
Словник української мови (СУМ-11)