духовитий

ДУХОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що духмя́ний.

Яблуко було духовите і ніжне, воно ховало в собі присмак щедрої осені (Коп., Тв., 1955, 260).

Значення в інших словниках

1. духовитий — духови́тий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. духовитий — -а, -е, рідко. Те саме, що духмяний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. духовитий — див. пахучий  Словник синонімів Вусика
4. духовитий — ЗАПАШНИ́Й (який має приємний запах), ДУХМЯ́НИЙ, АРОМА́ТНИЙ, ПАХУ́ЩИЙ розм., ЗАПАХУ́ЩИЙ розм., ПАШИ́СТИЙ розм., ПАХУ́ЧИЙ розм., ЗАПАШИ́СТИЙ розм., БЛАГОУХА́ННИЙ книжн., поет., ПАХКИ́Й рідко, ДУХОВИ́ТИЙ рідко.  Словник синонімів української мови
5. духовитий — Духовитий, -а, -е Душистый, ароматный.  Словник української мови Грінченка