духопел
ДУХОПЕ́Л, а, ч., розм. Те саме, що духопе́лик.
Гірко, неутішно ревла Солоха на всю хату, тяжко лементувала надворі, тікаючи од матерніх духопелів (Мирний, І, 1954, 61).
Дава́ти (да́ти) духопе́лів (духопе́ла) — те саме, що Дават́и (да́ти) духопе́ликів (духопе́лика) ( див. духопе́лик).
Словник української мови (СУМ-11)