духопелити

ДУХОПЕ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, розм. Сильно бити.

Онуки понатягували на. руки здоровенні й чорні, як горшки, рукавиці, і духопелять один одного у пику! (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 165).

Значення в інших словниках

1. духопелити — духопе́лити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. духопелити — див. БИТИ.  Словник синонімів Караванського
3. духопелити — -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, розм. Сильно бити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. духопелити — див. бити  Словник синонімів Вусика
5. духопелити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.  Словник синонімів української мови
6. духопелити — Духопелити, -лю, -лиш гл. Бить, дубасить.  Словник української мови Грінченка