душком

ДУШКО́М, присл., розм. Те саме, що ду́хом.

Всі підносять чарки, вихиляють душком, а батько родини кидає свою додолу (Фр., IV, 1950, 344);

Опустився [Хома] на лаву і душком випив пиво (Коцюб., II, 1955. 18).

Значення в інших словниках

1. душком — душко́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. душком — Ду́шком, присл. Одним духом, за один дух. Я тримаю таки з Угорскою Русию! — обізвав ся Опалка, душком випорожнивши склянку (Галіп, 47) // пол. duszkiem — миттєво, одним духом (випити щось).  Українська літературна мова на Буковині
3. душком — присл., розм. Те саме, що духом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. душком — ду́шком за один раз, одним ковтком; умить, враз (ср, ст): Тямлю, що я мав страшну спрагу і казав собі подати відразу дві гальби пива, які випив душком, одну за другою (Шухевич); Я знаю, сонечку, що ті ліки дуже прикрі та гіркі. Заплющ очка, подумай про льоди солодкі і випий душком (Авторка)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. душком — ШВИ́ДКО (з великою швидкістю), СТРІ́МКО, СТРІМЛИ́ВО, СКО́РО, ХУ́ТКО, БИ́СТРО, ПРУ́ДКО, ШПА́РКО, ГІ́НКО, МЕРЩІ́Й, СТРІЛО́Ю, ВИ́ХОРЕМ, ВИ́ХОРЦЕ́М, ПОРИ́ВНО підсил., ПОРИ́ВЧАСТО підсил., НЕВПИ́ННО (НЕУПИ́ННО) підсил., ШАЛЕ́НО підсил.  Словник синонімів української мови