дядинуся

ДЯДИНУ́СЯ, і, ж. Пестл. до дя́дина.

[Килина:] Ей, ні вже, дядинусю, я піду (Л. Укр., III, 1952, 240).

Значення в інших словниках

1. дядинуся — дядину́ся іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови