дядинуся
ДЯДИНУ́СЯ, і, ж. Пестл. до дя́дина.
[Килина:] Ей, ні вже, дядинусю, я піду (Л. Укр., III, 1952, 240).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дядинуся — дядину́ся іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови