дядинка

ДЯ́ДИНКА, и, ж. Пестл. до дя́дина.

— Не лайтеся на нас, дядинко рідна, — звертався з пробаченням до Мелашки завжди чемний до неї Богдан (Ле, Хмельницький, І, 1957, 114).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дядинка — дя́динка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дядинка — -и, ж. Пестл. до дядина. Великий тлумачний словник сучасної мови