дядя
ДЯ́ДЯ, і, рідше ДЯ́ДЬО, я, ч., розм. Те саме, що дя́дько 1, 2.
— Приїхав у гості до нас дядя з міста, мамин брат (Вас., II, 1959, 475);
Школярі молодших класів називали його дядею Мишею (Трубл., II, 1955, 11);
— А дядя Котовський іще раз приїде? еге ж приїде до нас? — задерши голови до Кузя, допитувались сестрички (Тич., І, 1957, 260).
Словник української мови (СУМ-11)