Словник української мови в 11 томах

діагностичний

ДІАГНОСТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до діа́гноз і діагно́стика.

Можна, наприклад, згадати.. ультразвуковий діагностичний апарат, який використовують для виявлення ранніх стадій злоякісних пухлин (Наука.., З, 1959, 18);

З’ясовано не тільки лікувальне, але й діагностичне значення електросонних процедур (Наука.., 11, 1956, 18).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. діагностичний — діагности́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. діагностичний — [д’іагностичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
  3. діагностичний — -а, -е. Прикм. до діагноз і діагностика. Діагностичне інтерв'ю мед. — поширена процедура в клінічній обстановці з метою отримання деякого прийнятного визначення характеру розладу та його етіології, а також для планування методу лікування.  Великий тлумачний словник сучасної мови