діагностичний
ДІАГНОСТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до діа́гноз і діагно́стика.
Можна, наприклад, згадати.. ультразвуковий діагностичний апарат, який використовують для виявлення ранніх стадій злоякісних пухлин (Наука.., З, 1959, 18);
З’ясовано не тільки лікувальне, але й діагностичне значення електросонних процедур (Наука.., 11, 1956, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діагностичний — діагности́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- діагностичний — [д’іагностичнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- діагностичний — -а, -е. Прикм. до діагноз і діагностика. Діагностичне інтерв'ю мед. — поширена процедура в клінічній обстановці з метою отримання деякого прийнятного визначення характеру розладу та його етіології, а також для планування методу лікування. Великий тлумачний словник сучасної мови