діагностика
ДІАГНО́СТИКА, и, ж. Розділ медицини, який вивчає ознаки хвороб, методи і принципи дослідження організму для встановлення діагнозу.
Надзвичайно важливого значення набули радіоактивні ізотопи в медичній діагностиці (Курс фізики, III, 1956, 382);
// Встановлення діагнозу.
Радіоактивний йод вживають для діагностики і лікування захворювань щитовидної залози (Наука.., З, 1961, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діагностика — діагно́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- діагностика — Диагностика — diagnostics — *Diagnostik – загальна назва різних методів контролю, перевірки функціонування, прогнозування стану об'єктів або систем. Напр., Д. мінералів – визначення мінералів за допомогою різних методів. Гірничий енциклопедичний словник
- діагностика — -и, ж. 1》 Розділ медицини, який вивчає ознаки хвороб, методи і принципи дослідження організму для встановлення діагнозу. || Встановлення діагнозу. Диференціальна діагностика мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
- діагностика — діагно́стика (від грец. διαγνωστικός – здатний розпізнавати) процес розпізнавання хвороби й визначення її; наука про методи встановлення діагнозу. Словник іншомовних слів Мельничука
- діагностика — Вчення про розпізнавання хвороби, її симптоми та інтерпретацію, про різновиди діагностичних досліджень і техніку їх виконання; напр. д. лабораторна, д. пренатальна, д. серологічна, д. радіоізотопна. Універсальний словник-енциклопедія