діагностика

діагно́стика

(від грец. διαγνωστικός – здатний розпізнавати)

процес розпізнавання хвороби й визначення її; наука про методи встановлення діагнозу.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. діагностика — діагно́стика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. діагностика — Диагностика — diagnostics — *Diagnostik – загальна назва різних методів контролю, перевірки функціонування, прогнозування стану об'єктів або систем. Напр., Д. мінералів – визначення мінералів за допомогою різних методів. Гірничий енциклопедичний словник
  3. діагностика — -и, ж. 1》 Розділ медицини, який вивчає ознаки хвороб, методи і принципи дослідження організму для встановлення діагнозу. || Встановлення діагнозу. Диференціальна діагностика мед. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. діагностика — Вчення про розпізнавання хвороби, її симптоми та інтерпретацію, про різновиди діагностичних досліджень і техніку їх виконання; напр. д. лабораторна, д. пренатальна, д. серологічна, д. радіоізотопна. Універсальний словник-енциклопедія
  5. діагностика — ДІАГНО́СТИКА, и, ж. Розділ медицини, який вивчає ознаки хвороб, методи і принципи дослідження організму для встановлення діагнозу. Словник української мови в 11 томах